(044) 521 92 77
Налаштування доступності
Монохромна версія
Українська
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

Українсько-американська конференція “Горіхова Україна. Назустріч глобальним викликам”

В Одесі відбудеться IV Міжнародна науково-практична конференція “Успішне виноградарство та виноробство”

Протягом 10-11 лютого в Одесі (смт Таїрове) відбудеться IV Міжнародна науково-практична конференція «Успішне виноградарство та виноробство». У столиці українського виноградарства і виноробства зберуться всі, хто прагне розвинути виноробну галузь та показати, що українське виноробство варте світового визнання. Очікується делегація виноробів і виноградарів з Молдови. Учасники заходу обговорять низку питань, що стосуються ефективного догляду за виноградниками, сучасних технологій у виноробстві та виготовленні коньяків, граппи, чачі та інших напоїв і продукції з винограду.

Про це повідомляє “Інтерфакс-Україна“.

Організатори конференції – медіагрупа «Технології та Інновації» і Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є.Таїрова» НААН України, за підтримки ГС «Укрсадвинпром». Науковий патронат здійснюють Одеська національна академія харчових технологій та Національний університет харчових технологій.

Ключова ідея конференції – показати українським виробникам, як створити та розвивати успішний виноробний бізнес, популяризувати технології вирощування та переробки винограду від землі до готового продукту – виготовлення вина та інших напоїв із винограду.

Програма конференції розрахована на 2 дні.

10 лютого – конференц-день, упродовж якого виступлять українські та закордонні експерти, представники провідних виноробних технологічних компаній, науковці, виноградарі й винороби-практики. Спікери поділяться успішним досвідом вирощування технічного і столового винограду, розкажуть про ситуацію в українському виноградарстві, окреслять основні проблеми та шляхи їх вирішення. Окрім того, спікери проаналізують інноваційні засоби захисту та живлення винограду, презентують новітнє обладнання для виготовлення вина, розкажуть про те, у яку тару розливати свої напої, як організувати на винзаводі сучасну лабораторію для контролю якості вина. А головне – на конференції презентують інноваційні технологічні рішення у виноградарстві та виноробстві, а також у виготовленні інших напоїв на основі винограду – коньяку, граппи, чачі, віскі тощо.

На початку конференц-дня відбудеться обговорення за круглим столом теми «Ситуація в українському виноградарстві в 2021–2022 р. Основні проблеми і шляхи їх вирішення». Модеруватиме засідання голова громадської спілки «Укрсадвинпром», Головного Галузевого партнера конференції, Володимир ПЕЧКО. В обговоренні візьмуть участь керівники виноробних і виноградних підприємств, представники галузевих асоціацій.

У програмі конференції – виступи відомих виноробів і виноградарів про здобутий досвід і проблеми, які доводиться вирішувати. Так, відомий винороб, засновник торгової марки My Wine by Eduard Gorodetskiy Едуард Городецький виступить на тему «10 причин, чому не варто займатися виноробством» та розкаже про підводні камені виноробної справи. Досвідом виготовлення вин за підсумками стажування у США поділиться незалежний енолог-консультант Ярослав Андрієць. Запланований круглий стіл на тему «Українські сорти винограду – базис для національної ідентифікації на ринку вина. Одеський Чорний, Сухолиманський білий, Тельті Курук у виконанні українських виноробних компаній. Секрети досвіду», модератором якого буде Ганна Саркісян, доктор економічних наук, сомельє, декан факультету «Технологіі вина та туристичного бізнесу» Одеської академії харчових технологій.

Також відбудеться обговорення за круглим столом теми «Успішні історії лідерів ринку: українські винні бренди». Модеруватиме засідання Вероніка БЕРЕЗАНСЬКА, керівник відділу реклами та зв’язків з громадськістю ППФ «Пахаренко і партнери», Генерального Юридичного партнера конференції. В обговоренні візьмуть участь засновники відомих брендів, які поділяться своїм досвідом та розкажуть про те, як зробити свій бренд успішним.

Про сучасні технологічні рішення у виноградарстві і виноробстві учасників конференції інформуватимуть представники компаній «А-Профі», «Тапі», MCT Company, «Аргон-Центр», Concept Glass, Donau Lab Ukraine, Basf, «Агрітема», БТУ-ЦЕНТР, «Марс 2020» та ін. Завідувачка лабораторією винзаводу ім. Князя Трубецького Анна Горбань і директор «Донау Лаб Україна» Володимир Пашко відкриють секрети створення і функціонування сучасної лабораторії на виноробному підприємстві.

Паралельно із пленарним засіданням відбудеться виставка-презентація продукції виноробних і виноградних підприємств, виставка обладнання та матеріалів для виробництва вин і коньяків, а також технологій вирощування столового й технічного винограду, презентація нових сортів винограду. Також відбудеться народна дегустація виноградних вин і міцних напоїв із винограду.

11 лютого – бізнес-тур на виноградні та виноробні підприємства Одещини. Учасники конференції відвідають відомі винзаводи регіону, плантацію столового винограду ФГ «Джабурія» (Овідіопольський р-н, с. Роксолана), де успішно вирощують 6 га винограду столових сортів селекції Інституту ім. В.Є. Таїрова Оригінал, Аркадія, Кишмиш Таїровський, Одеський сувенір, Загадка, Персей та ін. Новинка господарства – каліфорнійська шпалера, про особливості та переваги якої розкажуть засновники господарства.

Також у програмі бізнес-туру – майстер-клас із зимової обрізки технічного винограду, демонстрація природо-орієнтованої технології вирощування сучасних сортів для розвитку сталого виноградарства України, презентація ампелографічної колекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», відвідування винного підвалу, де в дубових діжках визрівають натуральні вина, виготовлені з сортів винограду селекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», дегустація ексклюзивних вин із сортів винограду селекції ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова», об’єднаних брендом «Таїровські вина», візит на виноробне підприємство (узгоджується).

Запрошуємо взяти участь у конференції власників та керівників, технологів, агрономів великих виноробних підприємств, малих і середніх виноградарів, що вирощують столовий і технічний виноград, виноробів, виробників міцних напоїв на базі винограду та всіх, кому важливо налагодити виробництво високоякісної продукції завдяки сучасним технологіям, впровадженню передового досвіду, який представлять провідні міжнародні та українські компанії на конференції.

Умови участі в конференції:

Для виноробних та агрокомпаній:

Конференц-день + бізнес-тур – 2500 грн.

Конференц-день (без бізнес-туру) – 1800 грн.

Для технологічних компаній:

Конференц-день + бізнес-тур –3000 грн.

Конференц-день (без бізнес-туру) – 2500 грн.

(У ціну входить кава-брейк, обіди, фуршет; обслуговування під час заходу; участь у дегустації напоїв і страв; пакет учасника конференції з інформаційними матеріалами; детальний пост-звіт про захід із фінальними презентаціями спікерів, надіслані електронною поштою).

Реєстрація учасників та партнерів – за контактами:

Ірина Калюжна, тел.:+38 096 458 76 82

Альона Данчук, тел.: +38 097 528 36 46

Лариса Товкач, тел..: +38 097 96 89 516

Анна Панкратенкова (координатор проєкту), тел: +38 097 759 25 83

Головний Організаційний та Науковий партнер – ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова»

Головний Галузевий партнер – ГС «Укрсадвинпром»

Головний Технологічний партнер – компанія «Агрітема»

Генеральний інформаційний партнер – міжнародний спеціалізований журнал «Напої. Технології та Інновації» (Drinks.Technologies) www.techdrinks.info

Медіапартнери конференції – спеціалізовані журнали «Садівництво і Виноградарство. Технології та Інновації» www.techhorticulture.com, «Ягідник», www.jagodnik.info (Україна), інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна».

Участь у конференції можлива лише за умови підтвердження повної вакцинації учасника електронним сертифікатом чи друкованим відповідником, або довідки про одужання після перенесеного COVID-19 за останні 6 місяців, негативний ПЛР або експрес-тест, дійсний 72 години.

Будь ласка, подбайте заздалегідь про генерацію сертифікатів у додатку «Дія».

Конференція відбудеться з дотриманням усіх санітарних норм і правил. Учасники будуть забезпечені достатньою кількістю масок і санітайзерів. Виставка-презентація обладнання, технологій і матеріалів буде проведена з дотриманням дистанції між стендами. Конференц-зали будуть провітрюватися. У приміщеннях працює сучасна потужна система кондиціювання. Учасникам заходу радимо зберігати соціальну дистанцію, утриматися від обіймів і рукостискань. Компаніям, які презентуватимуть продукцію на стендах, пропонуємо встановити захисні екрани.

Звертаємося до учасників з проханням серйозно ставитися до нинішньої ситуації з розповсюдженням COVID-19 в Україні. Вищезазначені заходи з безпеки націлені на посилення вашої особистої безпеки. Рекомендуємо виміряти температуру тіла перед виходом із дому та у випадку нездужання лишитися вдома. Ви можете в будь-який момент зв’язатися з організаторами щодо заміни делегата.

Науково-практична конференція “Наукові читання до 85-річчя від дня народження професора В. Г. Вировця”

У суботу, 5 березня, відбудеться науково-практична конференція “Наукові читання до 85-річчя від дня народження професора В. Г. Вировця”, присвячена пам’яті доктора сільськогосподарських наук, професора, лауреата премії НААН “За видатні досягнення в аграрній науці” Вячеслава Гавриловича Вировця – видатного селекціонера промислових однодомних конопель з відсутністю психотропних властивостей.

Мета заходу – вшанування пам’яті вченого, апробація результатів наукових досліджень, обмін досвідом та обговорення стратегій використання селекційно-генетичних, насінницьких та агротехнологічних досягнень в галузі сільського господарства.

Форма проведення конференції – заочна. За матеріалами конференції буде сформовано електронний збірник і розіслано на електронні адреси учасників, вказані у заявках, та розміщено його на офіційному сайті Інституту луб’яних культур НААН. Оргкомітет не виключає видання друкованого збірника після проведення конференції. Матеріали будуть опубліковані в авторській редакції з мінімальними правками технічного характеру. Робочі мови конференції – українська й англійська.

Контакти:
E-mail для переписки і надсилання матеріалів: ibc_cannabis@ukr.net
+38 0507780594 (приймальня)

Завантажити інформаційне повідомлення можна за посиланням.

В Україні створять Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства

На черговому засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук за участі президента НААН Ярослава Гадзала розглядалося питання створення в Україні Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства, який підпорядковуватиметься НААН. Інститут розташовуватиметься у Херсоні.

Створення відбудеться за розпорядженням Кабміну після реорганізації і злиття Інституту зрошуваного землеробства, Інституту рису та Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації.

Основними напрямами діяльності Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН буде:

  • розробка методів управління агроландшафтами в контексті створення кліматично оптимізованих систем природокористування, управління земельними та водними ресурсами;
  • дослідженння з розроблення сучасних кліматично орієнтованих інтенсивних, ресурсоощадних, органічних агровиробничих систем та інноваційних технологій вирощування сільськогосподарських культур (у тому числі: нішевих, енергетичних та лікарських) на зрошуваних і неполивних землях в умовах змін клімату;
  • наукове обґрунтування інтродукції нових видів сільськогосподарських культур і реінтродукції, характерних для природного ареалу рослин з метою адаптації до сучасних умов України;
  • селекційні дослідження для створення адаптованих до кліматичних змін сортів і гібридів сільськогосподарських культур, ведення первинного та елітного насінництва для отримання високоякісного насіннєвого матеріалу;
  • дослідження з вимірювання викидів та секвестрації парникових газів у рослинництві за різних систем землеробства на зрошуваних і неполивних землях із запровадженням низьковуглецевих технологій вирощування сільськогосподарських культур;
  • наукове обґрунтування кліматично орієнтованих технологій виробництва і переробки продукції рослинництва та тваринництва;
  • впровадження наукових розробок за напрямом кліматично орієнтованого сільського господарства у різних ґрунтово-кліматичних зонах України;
  • нормативно-правове забезпечення реалізації державної політики в аграрному секторі України за напрямами кліматично орієнтованого сільського господарства та протидії негативним проявам кліматичних змін і опустелювання.

Також Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН матиме функції Головної наукової установи з:

  • визначення пріоритетних напрямів держаної політики України в галузі кліматично орієнтованого сільського господарства, нормативно-правового забезпечення розвитку аграрного сектору економіки;
  • розроблення систем землеробства з використанням кліматично орієнтованих агротехнологій, дослідження продуктивності широкого спектра сільськогосподарських культур для формування сталих агроекосистем, забезпечення раціонального використання природних і матеріальних ресурсів, відновлення та покращення родючості ґрунту, зниження антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище та попередження негативного впливу кліматичних змін на розвиток сільського господарства;
  • методичної координації досліджень наукових установ і вищих навчальних закладів, проектно-конструкторських та інших організацій, що здійснюють дослідження за кошти державного бюджету у напрямі наукового забезпечення розроблення технологічних процесів виробництва рослинницької та тваринницької продукції, формування кліматично орієнтованих агроекосистем, підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки сільського господарства.

Як і навіщо перевіряють насіння в Інституті сільського господарства Степу НААН

Більшість сільськогосподарських культур вирощуються з насіння. Саме воно є одним із найголовніших аспектів якісного врожаю. Зокрема, над цим працюють фахівці Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України, який знаходиться в селі Созонівка Кіровоградської області.

“Не секрет, що Кіровоградщина – це аграрна область і великі надходження в її бюджет дає саме сільське господарство. Отож, не дивно, що в центрі України знаходиться наукова аграрна установа Інститут сільського господарства Степу НААН, яка працює вже 110 років”.

Інститут займається селекцією і насінництвом сільськогосподарських культур.

“Вирощуємо ми насіння озимих зернових культур – пшениці, ячменю, вівса, гороху, кукурудзи, соняшнику, сої, коріандру, просо, тощо”, – розповідає заступник директора з наукової роботи Віталій Іщенко.

Спеціаліст наголошує на важливості якості насіння, приріст врожаю від цього показника може становити 10-20%.

“Зі слів виробничників, яким би сорт гарним не був, але якість і сортова чистота є найважливішими чинниками у технології вирощування”, – додає Віталій Іщенко.

Саме тому науковці закликають обов’язково перевіряти насіння.

“Насіння – це живий організм. Із ним постійно відбуваються фізіологічні процеси, тому його треба перевіряти. Як при купівлі, так і після зберігання перед сівбою”, – уточнює завідувачка лабораторії Галина Козелець.

Зокрема, в Інституті визначають масу тисячі насінин. Цей показник потрібен для того, щоб прорахувати скільки їх потрібно на погонний метр, а також скільки кілограм насіння потрібно висіяти на гектар.

Також насіння перевіряється на чистоту та зараження хворобами. Ще важливими аспектами є енергія проростання і схожість насіння.

“Є ще такий показник як сила росту насіння. Якщо енергія проростання і схожість між собою мають відхилення в 1-2%, то це насіння з високою силою росту. На нашому агрономічному слензі: “ми не отримуємо при сівбі рябчика”. Це означає, що немає нерівномірних сходжень”, – Галина Козелець.

Фахівці Інституту сільського господарства Степу НААН підсумовують, що сівба високоякісним насінням – це запорука майбутнього великого врожаю.

“Програма рибної селекції має бути безперервною і потребує підтримки держави”, – Ігор Грициняк

Риба – важливий продукт, необхідний для повноцінного харчування людини та важлива складова споживчого кошика. Разом з тим, великі рибопромислові виробництва чинять суттєве навантаження на екосистему, а водні біоресурси у світі – спустошуються. Саме тому ООН оголосила 2022 рік роком кустарного рибальства та аквакультури.

Чому ця тема актуальна для нашої країни, яка ситуація в Україні з популяцією та генофондом риби, та що потрібно зробити, аби покращити стан рибальства, розповів директор Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України Ігор Грициняк.

2022 рік оголошено ООН роком кустарного рибальства та аквакультури. Чому ці напрямки стали нині такими актуальними для світу?

Рибальство важливе не тільки сьогодні, а й завжди. Адже риба – це продукт, необхідний продукт для повноцінного харчування людини. Та важлива складова споживчого кошика. Запаси світового океану і морів сьогодні скорочуються. Мабуть, аби привернути увагу до цієї проблеми, ООН і оголосила 2022 рік роком аквакультури.

У 2013 році до України приїжджали представники Асоціації рибоводів Франції. Вони хотіли побудувати тут переробний завод та купувати у нас філе товстолоба, яке за своїм біохімічним складом ідентичне морській рибі. Воно містить великий спектр амінокислот – понад десять. Це свідчить про те, що французи розуміють, наскільки дорогою стає океанічна риба.

Чому йдеться саме про кустарне виробництво? Це можна порівняти з фабричним і крафтовим виробництвом будь-якої продукції. Ручна робота не буде настільки ж досконалою, як фабрична, де працює сучасне обладнання. Разом із тим, кустарне рибальство завжди було поширене в Україні та Європі. У Німеччині кожне велике господарство мало став із рибою.

Я думаю, що ООН мала на меті дві цілі. По-перше, збільшити виробництво аквакультури. І, по-друге, зменшити навантаження на екосистему, яке чинять великі рибопромислові виробництва. Кустарне виробництво не чинить такого навантаження і в цілому – менш шкідливе.

А в чому полягає актуальність для України?

Україна як член ООН, звісно, долучається до цієї ініціативи. Хоча наразі, на жаль, рибна галузь в Україні розвивається не так, як в державах Євросоюзу.

В Європі передусім звертають увагу на баланс: виробництво не має здійснювати великий пресинг на природу. Вони приділяють увагу збереженню популяції птахів-рибоїдів. При цьому намагаються зберегти екосистему водойми у первісному природному стані, надаючи суттєві дотації за рахунок держбюджету не на розведення риби, а на утримання й годівлю цих птахів. В Угорщині такі дотації перекривають усі видатки рибних господарств.

В Україні цього, на жаль, немає. Червонокнижні птахи, такі як, наприклад, чаплі неконтрольовано поїдають рибу під час опущення води у ставках. У підсумку фермер, який вклав гроші, заплатив податки, і який не має право цих птахів відстрілювати, залишається ні з чим. І ніхто йому ці збитки не відшкодовує. Тому до тенденцій, яких дотримуються в Євросоюзі, нам ще далеко. Любов до природи потрібно ще обґрунтувати конкретними розрахунками, підкріпити ефективними обмежуючими заходами щодо вилову й підсадки риби та реальною державною підтримкою.

Що стосується риби, то у нас діє Лабораторія червонокнижних зникаючих видів. Яка на практиці показала, як має відбуватись відновлення популяції. Ми взяли три червонокнижні види: дунайський лосось, харіус і струмкова форель. Передали рибопосадковий матеріал на державний рибовідтворювальний завод “Лопушно” у Чернівецькій області, який займається відтворенням популяції та зариблює річки. І виводить види з Червоної книги.

Як можна охарактеризувати перспективи української рибної галузі одним реченням?

Одним реченням охарактеризувати дуже важко. Я – мабуть, найстаріший працівник галузі, працюю вже близько 50 років. Ще з 8-9 класу школи під час канікул працював у рибному господарстві. Тоді це була важка фізична праця, за будь-яких погодних умов. А до того, рибалками були мої батько й дід. Тобто я маю тісний зв’язок із виробництвом.

Маю пояснити, що у рибному господарстві є певна різниця між рибальством і рибництвом. Рибництво – це аквакультура, де штучно відтворюється риба, відбувається зариблення ставків. Так само, як на будь-якій іншій фермі, господарник здійснює селекцію, підсаджує рибу, годує її, виловлює, проводить нерест тощо.

А рибальство – інша сторона галузі, яка охоплює 900 тисяч гектарів площ, а з урахуванням лиманів – 1,2 млн гектарів плюс дрібні озера та річки. Там здійснюється вилов риби – здебільшого це відбувається на шести водосховищах. Працюють бригади, які виловлюють рибу.

Звісно, наводити лад потрібно всюди. Ринок повинен мати чіткі правила гри – як у рибництві, так і в рибальстві. Наш Інститут фактично охоплює “2 в 1”. По рибальству працює окрема лабораторія водосховищ, яка досліджує суто стан рибних запасів та подає наукове обгрунтування, як правильно здійснювати вилов. Решта лабораторій займається штучним розведенням риби, аквакультурою. Це й селекція, й дослідження хвороб риби, і цитогенетика, і біотехнології, і гідробіологія тощо.

Яке місце в раціоні українця сьогодні займає риба?

Насправді, з точки зору харчової цінності та наявності біоресурсів, виробництво риби в Україні можна збільшити в рази. Аби її купували. Але на обсяги споживання риби впливає ще й купівельна спроможність українців.

В Україні дуже малий прошарок так званого “середнього класу”. А це – ключові споживачі вітчизняної риби. Більш заможні люди здебільшого споживають екзотичні морепродукти, океанську рибу тощо. А риба, вирощена в умовах української аквакультури, призначена саме для споживачів із середнім рівнем доходів. На жаль, багато українських громадян перебувають поза межею бідності.

Чому собівартість риби так підскочила? Якщо подивитися на калькуляцію, то найбільш витратна стаття – це комбікорми. Якби вдалося врегулювати їхню вартість, ціна на рибу одразу б знизилась. Однак комбікорми майже не випускаються в Україні, тобто виробляються лише у невеликих обсягах. І довкола цього виробництва відбуваються певні маніпуляції.

Що з точки зору науковців сьогодні необхідно зробити, щоб покращити ситуацію?

Ми не маємо впливу на цю витратну статтю. Земельний банк перейшов до рук великих землевласників. Вони фактично диктують тренди розвитку сільського господарства в країні, вивозячи зерно за межі держави. Хоча держава не мала б цього дозволяти, розвиваючи власну переробну галузь.

Якби була власна переробка, ціна на комбікорми одразу б упала. Бо в процесі переробки залишається багато відходів зернових, соняха, які можна використати для внутрішнього виробництва комбікормів. Крім того, для годування риби раніше використовували зерно 4-5 класів.

Зараз класи зерна фактично ліквідували. Де-факто зерно 1-2 категорії просто з поля вивозять за кордон. Це тверді сорти пшениці. А зерно 3-5 класів, що вважається фуражним, йде на виробництво хлібу. Тобто все краще – експортується, а гірше залишається всередині країни. При цьому вартість кормів для риби сягає таких показників, що сама риба стає “золотою”.

На мою думку, функції Міністерства економіки та Міністерства сільського господарства мають бути, передусім, регуляторними. У США Мінагро за своїм значенням майже дорівнює Пентагону. А в Україні відповідне міністерство просто прибрали. Це безвідповідально. При тому, що 75% доходів державного бюджету формує саме аграрна галузь!

Чи мають наші науковці свій генофонд певних риб? Скільки видів? можливо серед них екзотичні нетипові для нашого середовища, але у перспективі можуть існувати?

Що для рибної галузі означає ліквідація Міністерства? Ліквідували цілу програму селекції. Я не кажу вже про зберігання 50-кратних запасів маточного матеріалу. Але принаймні трьохкратний маточний матеріал повинен зберігатися. Наприклад, вам потрібно провести нерест – 20 гнізд. Гніздо – це самка й два самці. У такому випадку потрібно тримати 60 гнізд. Бо під час нересту, при зниженні температури повітря й води, личинка може просто загинути. Отже, потрібен подвійний-потрійний запас.

Крім того, маточний матеріал потрібно постійно оновлювати. Варто враховувати, що за 6-8 років продуктивність гнізда падає. Тому селекційна програма в державі має бути безперервна. Якщо ми її перервемо бодай на рік, нашу рибну галузь відкине на 7-8 років назад.

Тому два роки тому Держрибагентство виділило невеликі кошти на селекційну програму – лише на утримання. Хочу зауважити, що рибна галузь – це чи не єдина підгалузь тваринництва, яка не імпортує генний матеріал нізвідки. У складі нашого Інституту діє єдиний селекційно-племінний центр в Україні. І цей живий генетичний банк функціонує фактично без підтримки держави. Фінансовий стан – досить скрутний. Але ми не можемо просто знищити цей генофонд.

Повторюся, програма селекції має бути безперервною й діяти під захистом держави. І це питання не можна вирішити приватизацією державних племінних центрів.

Продовжуючи тему селекції, які види риби зараз поширені в Україні? Які зникають? І які риби мають перспективу?

Враховуючи наявність селекційного маточного матеріалу, найбільш популярний і найбільш масовий вид риби – це, звичайно, короп. Однак чисельність популяції падає: проти 2013 року вона знизилася на 70%. Якщо такі темпи зберігатимуться, до 2024 року Україні доведеться перейти на імпорт риби.

Якщо цього року буде профінансовано програму відтворення, то вирощену рибу ми зможемо продати господарствам лише у 2026 році. Якщо фінансування буде наступного року – то у 2027-му. Якщо ж поновлювати популяцію кустарним способом, якість риби різко впаде. Бо генетика потрібна не лише для покращення екстер’єру риби, а й для збереження й покращення її цитогенетичних властивостей.

Товстолоб – далекосхідна риба, яку називають “китайським коропом”, та його гібриди – дуже корисні види риб. Вони містять багато поживних амінокислот. До України ці види завезли ще у 60-х роках минулого століття й досі не робили поновлення крові. Для цього потрібно привезти з Китаю нові зразки, провести експертизу, отримати паспорти, а держава має це все схвалити.

Білий амур та амурський сазан – це підвиди коропових, які придатні до гібридизації з коропом. Їх завезли до України ще у 70-х роках з озера Ханка. Популяцію також треба поновлювати. Але ще до початку війни на сході України Росія затребувала 250 тисяч євро за дозвіл приїхати й здійснити новий вилов зразків на озері Ханка. Ця сума майже дорівнює річному фінансуванню всього нашого Інституту, і загалом для нас це – неприйнятні умови. Добре, що ми зберегли заморожений генетичний матеріал на одному з рибних заводів. Два роки тому цей матеріал розморозили у нас в Інституті, провели нерест. Усе спрацювало, і ми маємо оновлене стадо амурського сазана.

Крім того, не у таких масових промислових масштабах, але традиційно супроводжуємо такі види як щука, лящ, судак, лин, окунь. До речі, окунь – найцінніша ставкова риба за своїм біохімічним складом. І, напркилад, у Німеччині філе річкового окуня коштує у 4 рази дорожче за філе червоної риби.

Як вітчизняна риба конкурує з тою, що імпортується з-за кордону?

В Україну ввозять переважно морську рибу. У свій час ми мали потужний риболовецький флот – усе це було приватизовано й фактично розкрадено. Зараз плавають лише 29 кораблів, вони нібито державні, але ходять переважно в офшорних водах.

В Азовському морі у нас наразі фактично залишився лише бичок, бо решту видів риби було винищено через безалаберне, хижацьке ставлення. А з тих акваторій, де є більші популяції, нас витіснила Росія. Чорноморські зони вилову риби також переважно нині перебувають у руках РФ. Тому в Україні в рази зменшився власний вилов морської риби.

Ставкову ж рибу в Україну не завозять. Власної популяції нам вистачає. Понад те, ми могли б збільшити її в рази й продавати на експорт. Але інші країни себе захищають. Вони не хочуть імпортувати чужу рибу, а дають власним виробникам можливість вирощувати її і продавати у себе. В Україні ж регуляторна роль держави знівельована.

Зменшення популяції риби пов’язане зі зміною клімату чи станом довкілля? Останні роки влітку ми читаємо новини про те, що гине риба. Як йому запобігти? Від чого це залежить?

Швидше з діяльністю людини. Кліматичні зміни, звісно, відбуваються, але чинять не такий великий вплив. Через забір води зернотрейдерами, енергетиками річки міліють. А з іншого боку – скиди шкідливих речовин у водойми. Усе це знищує нашу аквакультуру.

Торік посухи не було, але мала місце звичайна безвідповідальність. Дощі змили з полів у водойми всі мінеральні добрива та хімічні речовини. Через це загинуло близько 40 тонн риби – товстолоб, щука, короп, лин. Маю на увазі по всіх рибних господарствах України, які до нас звернулися. А були ще й ті, які нікому не доповіли й мовчки утилізували.

Аби цього уникнути, треба, по-перше, дотримуватися технологічних норм. По-друге, в країні мають бути відновлені іхтіопатологічні служби.

Які є у науковців цікаві селекційні розробки чи винаходи у напрямку рибальства?

Наш Інститут має багато цікавих розробок. Незважаючи на брак фінансування, якого вистачає тільки на заробітні плати науковцям, при тому, що необхідно сплачувати й за комунальні послуги, реактиви, відрядження, податки тощо, ми фактично “воскресили” лососевництво й осетрівництво.

На щастя, у 2008-2009 Урядом були виділені кошти на технічне переозброєння і переорієнтацію лабораторій. Ми створили “ з нуля” три нові лабораторії: біотехнологій, вірусології і бактеріології, генетики і цитогенетики. Нашим науковцям вдалося досягти кращого розщеплення ферментів – завдяки цьому, осетрові риби менше хворіють і краще ростуть.

Збільшилась популяція форелі. 16 років тому по всій Україні вирощували 4 тонни форелі, сьогодні – 10 тисяч тонн. Ми вже вирощуємо 6-8 тонн, у перспективі – 10 тонн власної червоної ікри. Вирощуємо 5 тонн чорної ікри. Уся ця продукція реалізується всередині України, на експорт не йде. При цьому Україна імпортує форель з-за кордону з Туреччини за пільговою ставкою мита. Хіба це регуляторна політика держави? Швидше, розрегуляторна. Бо це все боляче б’є по вітчизняному виробнику.

При цьому відпускна ціна лосося – 150 грн, осетра – 200 грн за кг, форелі – 250 грн, а роздрібна доходить до 300 грн.

Ми розвинули осетрові комплекси під Одесою, у Чернівцях. Ці комплекси мають наш науковий супровід, опорні наукові пункти. Адже для утримання лососевих потрібні відповідні умови. До речі, один з таких комплексів у Чернівцях відвідував Президент і був, з його слів, приємно вражений.

Маю сказати, що у науковому відношенні у багатьох напрямках, зокрема у біотехнології ми не лише не пасемо задніх, а у випереджаємо ситу й багату Європу. А наші розробки у сфері боротьби з лімфосаркомою у щук взяв на озброєння Національний інститут раку для лікування людей. Це – серйозний показник рівня наукових здобутків нашої установи.

Ціни на основні продукти харчування продовжать зростати

На продовольчому ринку України спостерігається стійка тенденція до зростання цін практично на всі продукти харчування, яка спостерігатиметься й надалі.

Про це зазначає завідувачка відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Національної академії аграрних наук України Інна Сало.

За її словами, здорожчання спричинене цілою низкою чинників. Найперше, це урядове збільшення з січня 2021 року тарифів на електроенергію через скасування пільгового тарифу (+36,6%), водопостачання (+10,9%), водовідведення (+17,3%), підвищення цін на енергоносії, плати за оренду приміщень та комунальних послуг в цілому, рівня заробітної плати працівників, транспортних витрат, зокрема, бензину А-95 (+22%) тощо.

Підвищення витрат за вказаними напрямами змусило виробників збільшити вартість харчової продукції. Відтак, індекс інфляції на споживчому ринку України в 2021 році зріс удвічі – до 10%.

У торговельній мережі відбулося підвищення роздрібних цін на овочі борщового набору, зазначила експерт. Зокрема, на початку січня 2022 року проти жовтня 2021 року ціна на картоплю зросла на 1% (8,76 грн /кг), капусту білокачанну – на 54% (12,09 грн/кг), цибулю ріпчасту – на 26% (12,09 грн/кг), моркву – на 11% (9,98 грн/кг).

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у першому кварталі 2022 року очікується подальше підвищення цін – залежно від виду овочів – на 15-25% проти цін початку 2022 року. Вартість борщу у січні 2022 року більш ніж у 2 рази перевищила показник січня минулого року.

“Ціни на тепличні овочі в Україні можуть різко зрости у зимово-весняний період 2022 року. Ціновий стрибок передбачається настільки відчутним, що для великої частини українських споживачів – з низьким рівнем доходів – свіжі помідори, огірки та перець у цей період будуть практично недоступні”, – зазначила Інна Сало.

Ціна на споживчому ринку картоплі впродовж останніх п’яти місяців залишалася практично стабільною. Втім, з огляду на тенденції минулих років у зимово-весняні місяці 2022 року очікується подальше підвищення ціни на картоплю – до 35%.

Найменших змін зазнали споживчі ціни на свинину, зауважила науковець. На початок січня 2022 року ціна на неї порівняно з січнем 2020 року підвищилася на 6,8% – до 123,75 грн/кг.

Споживча ціна на сало збільшилася на 19,8% порівняно з 2020 року і склала 90,24 грн/кг.

Найбільше – на 26,6% – в цей період зросли ціни на м’ясо птиці. Нині тушка куряча коштує 70,82 грн/кг.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у І півріччі 2022 року збережеться тенденція підвищення цін на основні види м’яса – яловичину, свинину та м’ясо птиці – як мінімум, на 15-20%. Обмежена купівельна спроможність українців посилила напруженість конкуренції між свининою та курятиною. Нині перевага за останньою.

Середня ціна 1 кг хліба нині складає близько 30,65 грн, що перевищує показники минулого року на 23%. Найближчим часом частка вартості енергоресурсів у виробництві хлібобулочних виробів зросте з 5-7 % до 15-20%. З урахуванням інфляційного фактору, це призведе до подальшого подорожчання хліба та хлібобулочних виробів на 10-25 %.

Падіння обсягів світового виробництва олійних культур у 2020 року спричинило стрімке зростання світових цін на олію та шрот, що знайшло своє відображення на внутрішньому продовольчому ринку України, де ціна на соняшникову олію зросла на 85%. На початку січня 2022 року вона коштувала в середньому 61,43 грн/л. Очікується поступове сезонне збільшення відпускної ціни насіння соняшнику, що відобразиться на зростанні ціни соняшникової олії. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, до серпня 2022 року цей вид агропродукції може здорожчати в межах 20% – до 75 грн/л.

Гречана крупа на початку січня 2022 року проти відповідного періоду минулого року подорожчала на 27,6% – до 47,77 грн/кг, ячна – до 15,80 грн/кг (+21,7%), пшоняна – до 18,42 грн /кг (+5,2%). Ця тенденція зберігатиметься й надалі. Очікується, що споживча ціна на гречану крупу може зрости на 15-20 % і перевищити 65 грн/кг, на крупу ячну – на 10-12% (18 грн/кг), на пшоняну – на 10-15% (20 грн/кг).

“Змінами постанови КМУ “Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення” від 22.04.2020 № 341 уряд з 30.12.2021 року додатково розширив перелік продуктів харчування, що потрапляють під державне цінове регулювання – батон, олія соняшникова. Згідно з положеннями документа, граничний рівень торговельної надбавки не може перевищувати 10% для визначеного переліку “соціальних” товарів. Це може деякий час стримувати різке зростання споживчих цін до стабілізації цін на енергоносії”, – підсумувала Інна Сало.

Науковці НААН презентували новий високоврожайний сорт картоплі

Директор Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України Микола Фурдига презентував новий сорт картоплі “Містерія”, який нещодавно потрапив до державного реєстру. Сорт приємний на смак і дає високий врожай.

“Картопля справді трохи “містична”. Вона має фіолетове забарвлення шкірки та жовту м’якоть. Її врожайність складає 80 тонн/га, вміст крохмалю 15,5-16%, а споживчі якості оцінюються у 8,4 бала”, – зазначає науковець.

Микола Фурдига зауважує, що різноманітні сорти мають період фізіологічного спокою, а потім через 40 днів картопля починає проростати. Натомість, у Містерії цей показник складає 80 днів, а якщо її зберігати при температурі 7-8 °C, то вона не проростатиме перед посадкою.

“У такому випадку в картоплі вічка будуть напівзаглиблені, росточки не треба обрубувати, а цей сорт із року в рік дає сталі високі врожаї. Картопля здатна вирощуватися як у піщаних, так і глинистих ґрунтах, ідеально підходить на двоурожайну культуру.

“Окрім того, сорт дуже смачний. Хоч він і новий, але господині його полюблять”, – підсумував Микола Фурдига.

Оновлено: На численні прохання залишаємо контакти, за якими можна замовити картоплю в Інституті картоплярства Національної академії аграрних наук України: +38 045 774 15 33, +38 093 150 18 40 або iknaan.ukr@gmail.com. Є можливість доставки через Нову Пошту.

Новий промо-ролик Національної академії аграрних наук України

Пропонуємо до вашої уваги новий промо-ролик Національної академії аграрних наук України.

У цьому відео яскраво представлені здобутки академії, яка налічує:

  • 6 напрямків діяльності, які формують аграрну галузь України;
  • 52 наукові установи у всіх куточках нашої країни;
  • 15 тисяч працівників;
  • 3 тисячі науковців.

Ми різні, але нас об’єднують наші дослідження, експерименти, унікальні винаходи. Цей ролик – результат щоденної невтомної праці всієї великої команди НААН України.

Новий сайт НААН

Раді повідомити, що запущено в роботу новий сайт НААН України.
Новий сайт НААН України має сучасний прогресивний дизайн, зручну навігацію, розширений функціонал. Він може приймати більше відвідувачів і краще захищений, аніж попередня версія. Крім того, тепер його зручно переглядати не тільки з комп’ютера, а й із інших гаджетів – наприклад, планшетів і смартфонів 📲.

Наразі сайт працює у тестовому режимі й перебуває в процесі доопрацювання, але вже доступний для перегляду. Тому зберігайте собі у браузер посилання!

Мапа порталу