(044) 521 92 77
Налаштування доступності
Монохромна версія
Українська
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

В Україні створять Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства

На черговому засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук за участі президента НААН Ярослава Гадзала розглядалося питання створення в Україні Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства, який підпорядковуватиметься НААН. Інститут розташовуватиметься у Херсоні.

Створення відбудеться за розпорядженням Кабміну після реорганізації і злиття Інституту зрошуваного землеробства, Інституту рису та Південної державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту водних проблем і меліорації.

Основними напрямами діяльності Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН буде:

  • розробка методів управління агроландшафтами в контексті створення кліматично оптимізованих систем природокористування, управління земельними та водними ресурсами;
  • дослідженння з розроблення сучасних кліматично орієнтованих інтенсивних, ресурсоощадних, органічних агровиробничих систем та інноваційних технологій вирощування сільськогосподарських культур (у тому числі: нішевих, енергетичних та лікарських) на зрошуваних і неполивних землях в умовах змін клімату;
  • наукове обґрунтування інтродукції нових видів сільськогосподарських культур і реінтродукції, характерних для природного ареалу рослин з метою адаптації до сучасних умов України;
  • селекційні дослідження для створення адаптованих до кліматичних змін сортів і гібридів сільськогосподарських культур, ведення первинного та елітного насінництва для отримання високоякісного насіннєвого матеріалу;
  • дослідження з вимірювання викидів та секвестрації парникових газів у рослинництві за різних систем землеробства на зрошуваних і неполивних землях із запровадженням низьковуглецевих технологій вирощування сільськогосподарських культур;
  • наукове обґрунтування кліматично орієнтованих технологій виробництва і переробки продукції рослинництва та тваринництва;
  • впровадження наукових розробок за напрямом кліматично орієнтованого сільського господарства у різних ґрунтово-кліматичних зонах України;
  • нормативно-правове забезпечення реалізації державної політики в аграрному секторі України за напрямами кліматично орієнтованого сільського господарства та протидії негативним проявам кліматичних змін і опустелювання.

Також Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН матиме функції Головної наукової установи з:

  • визначення пріоритетних напрямів держаної політики України в галузі кліматично орієнтованого сільського господарства, нормативно-правового забезпечення розвитку аграрного сектору економіки;
  • розроблення систем землеробства з використанням кліматично орієнтованих агротехнологій, дослідження продуктивності широкого спектра сільськогосподарських культур для формування сталих агроекосистем, забезпечення раціонального використання природних і матеріальних ресурсів, відновлення та покращення родючості ґрунту, зниження антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище та попередження негативного впливу кліматичних змін на розвиток сільського господарства;
  • методичної координації досліджень наукових установ і вищих навчальних закладів, проектно-конструкторських та інших організацій, що здійснюють дослідження за кошти державного бюджету у напрямі наукового забезпечення розроблення технологічних процесів виробництва рослинницької та тваринницької продукції, формування кліматично орієнтованих агроекосистем, підвищення економічної ефективності та екологічної безпеки сільського господарства.

Як і навіщо перевіряють насіння в Інституті сільського господарства Степу НААН

Більшість сільськогосподарських культур вирощуються з насіння. Саме воно є одним із найголовніших аспектів якісного врожаю. Зокрема, над цим працюють фахівці Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України, який знаходиться в селі Созонівка Кіровоградської області.

“Не секрет, що Кіровоградщина – це аграрна область і великі надходження в її бюджет дає саме сільське господарство. Отож, не дивно, що в центрі України знаходиться наукова аграрна установа Інститут сільського господарства Степу НААН, яка працює вже 110 років”.

Інститут займається селекцією і насінництвом сільськогосподарських культур.

“Вирощуємо ми насіння озимих зернових культур – пшениці, ячменю, вівса, гороху, кукурудзи, соняшнику, сої, коріандру, просо, тощо”, – розповідає заступник директора з наукової роботи Віталій Іщенко.

Спеціаліст наголошує на важливості якості насіння, приріст врожаю від цього показника може становити 10-20%.

“Зі слів виробничників, яким би сорт гарним не був, але якість і сортова чистота є найважливішими чинниками у технології вирощування”, – додає Віталій Іщенко.

Саме тому науковці закликають обов’язково перевіряти насіння.

“Насіння – це живий організм. Із ним постійно відбуваються фізіологічні процеси, тому його треба перевіряти. Як при купівлі, так і після зберігання перед сівбою”, – уточнює завідувачка лабораторії Галина Козелець.

Зокрема, в Інституті визначають масу тисячі насінин. Цей показник потрібен для того, щоб прорахувати скільки їх потрібно на погонний метр, а також скільки кілограм насіння потрібно висіяти на гектар.

Також насіння перевіряється на чистоту та зараження хворобами. Ще важливими аспектами є енергія проростання і схожість насіння.

“Є ще такий показник як сила росту насіння. Якщо енергія проростання і схожість між собою мають відхилення в 1-2%, то це насіння з високою силою росту. На нашому агрономічному слензі: “ми не отримуємо при сівбі рябчика”. Це означає, що немає нерівномірних сходжень”, – Галина Козелець.

Фахівці Інституту сільського господарства Степу НААН підсумовують, що сівба високоякісним насінням – це запорука майбутнього великого врожаю.

“Програма рибної селекції має бути безперервною і потребує підтримки держави”, – Ігор Грициняк

Риба – важливий продукт, необхідний для повноцінного харчування людини та важлива складова споживчого кошика. Разом з тим, великі рибопромислові виробництва чинять суттєве навантаження на екосистему, а водні біоресурси у світі – спустошуються. Саме тому ООН оголосила 2022 рік роком кустарного рибальства та аквакультури.

Чому ця тема актуальна для нашої країни, яка ситуація в Україні з популяцією та генофондом риби, та що потрібно зробити, аби покращити стан рибальства, розповів директор Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України Ігор Грициняк.

2022 рік оголошено ООН роком кустарного рибальства та аквакультури. Чому ці напрямки стали нині такими актуальними для світу?

Рибальство важливе не тільки сьогодні, а й завжди. Адже риба – це продукт, необхідний продукт для повноцінного харчування людини. Та важлива складова споживчого кошика. Запаси світового океану і морів сьогодні скорочуються. Мабуть, аби привернути увагу до цієї проблеми, ООН і оголосила 2022 рік роком аквакультури.

У 2013 році до України приїжджали представники Асоціації рибоводів Франції. Вони хотіли побудувати тут переробний завод та купувати у нас філе товстолоба, яке за своїм біохімічним складом ідентичне морській рибі. Воно містить великий спектр амінокислот – понад десять. Це свідчить про те, що французи розуміють, наскільки дорогою стає океанічна риба.

Чому йдеться саме про кустарне виробництво? Це можна порівняти з фабричним і крафтовим виробництвом будь-якої продукції. Ручна робота не буде настільки ж досконалою, як фабрична, де працює сучасне обладнання. Разом із тим, кустарне рибальство завжди було поширене в Україні та Європі. У Німеччині кожне велике господарство мало став із рибою.

Я думаю, що ООН мала на меті дві цілі. По-перше, збільшити виробництво аквакультури. І, по-друге, зменшити навантаження на екосистему, яке чинять великі рибопромислові виробництва. Кустарне виробництво не чинить такого навантаження і в цілому – менш шкідливе.

А в чому полягає актуальність для України?

Україна як член ООН, звісно, долучається до цієї ініціативи. Хоча наразі, на жаль, рибна галузь в Україні розвивається не так, як в державах Євросоюзу.

В Європі передусім звертають увагу на баланс: виробництво не має здійснювати великий пресинг на природу. Вони приділяють увагу збереженню популяції птахів-рибоїдів. При цьому намагаються зберегти екосистему водойми у первісному природному стані, надаючи суттєві дотації за рахунок держбюджету не на розведення риби, а на утримання й годівлю цих птахів. В Угорщині такі дотації перекривають усі видатки рибних господарств.

В Україні цього, на жаль, немає. Червонокнижні птахи, такі як, наприклад, чаплі неконтрольовано поїдають рибу під час опущення води у ставках. У підсумку фермер, який вклав гроші, заплатив податки, і який не має право цих птахів відстрілювати, залишається ні з чим. І ніхто йому ці збитки не відшкодовує. Тому до тенденцій, яких дотримуються в Євросоюзі, нам ще далеко. Любов до природи потрібно ще обґрунтувати конкретними розрахунками, підкріпити ефективними обмежуючими заходами щодо вилову й підсадки риби та реальною державною підтримкою.

Що стосується риби, то у нас діє Лабораторія червонокнижних зникаючих видів. Яка на практиці показала, як має відбуватись відновлення популяції. Ми взяли три червонокнижні види: дунайський лосось, харіус і струмкова форель. Передали рибопосадковий матеріал на державний рибовідтворювальний завод “Лопушно” у Чернівецькій області, який займається відтворенням популяції та зариблює річки. І виводить види з Червоної книги.

Як можна охарактеризувати перспективи української рибної галузі одним реченням?

Одним реченням охарактеризувати дуже важко. Я – мабуть, найстаріший працівник галузі, працюю вже близько 50 років. Ще з 8-9 класу школи під час канікул працював у рибному господарстві. Тоді це була важка фізична праця, за будь-яких погодних умов. А до того, рибалками були мої батько й дід. Тобто я маю тісний зв’язок із виробництвом.

Маю пояснити, що у рибному господарстві є певна різниця між рибальством і рибництвом. Рибництво – це аквакультура, де штучно відтворюється риба, відбувається зариблення ставків. Так само, як на будь-якій іншій фермі, господарник здійснює селекцію, підсаджує рибу, годує її, виловлює, проводить нерест тощо.

А рибальство – інша сторона галузі, яка охоплює 900 тисяч гектарів площ, а з урахуванням лиманів – 1,2 млн гектарів плюс дрібні озера та річки. Там здійснюється вилов риби – здебільшого це відбувається на шести водосховищах. Працюють бригади, які виловлюють рибу.

Звісно, наводити лад потрібно всюди. Ринок повинен мати чіткі правила гри – як у рибництві, так і в рибальстві. Наш Інститут фактично охоплює “2 в 1”. По рибальству працює окрема лабораторія водосховищ, яка досліджує суто стан рибних запасів та подає наукове обгрунтування, як правильно здійснювати вилов. Решта лабораторій займається штучним розведенням риби, аквакультурою. Це й селекція, й дослідження хвороб риби, і цитогенетика, і біотехнології, і гідробіологія тощо.

Яке місце в раціоні українця сьогодні займає риба?

Насправді, з точки зору харчової цінності та наявності біоресурсів, виробництво риби в Україні можна збільшити в рази. Аби її купували. Але на обсяги споживання риби впливає ще й купівельна спроможність українців.

В Україні дуже малий прошарок так званого “середнього класу”. А це – ключові споживачі вітчизняної риби. Більш заможні люди здебільшого споживають екзотичні морепродукти, океанську рибу тощо. А риба, вирощена в умовах української аквакультури, призначена саме для споживачів із середнім рівнем доходів. На жаль, багато українських громадян перебувають поза межею бідності.

Чому собівартість риби так підскочила? Якщо подивитися на калькуляцію, то найбільш витратна стаття – це комбікорми. Якби вдалося врегулювати їхню вартість, ціна на рибу одразу б знизилась. Однак комбікорми майже не випускаються в Україні, тобто виробляються лише у невеликих обсягах. І довкола цього виробництва відбуваються певні маніпуляції.

Що з точки зору науковців сьогодні необхідно зробити, щоб покращити ситуацію?

Ми не маємо впливу на цю витратну статтю. Земельний банк перейшов до рук великих землевласників. Вони фактично диктують тренди розвитку сільського господарства в країні, вивозячи зерно за межі держави. Хоча держава не мала б цього дозволяти, розвиваючи власну переробну галузь.

Якби була власна переробка, ціна на комбікорми одразу б упала. Бо в процесі переробки залишається багато відходів зернових, соняха, які можна використати для внутрішнього виробництва комбікормів. Крім того, для годування риби раніше використовували зерно 4-5 класів.

Зараз класи зерна фактично ліквідували. Де-факто зерно 1-2 категорії просто з поля вивозять за кордон. Це тверді сорти пшениці. А зерно 3-5 класів, що вважається фуражним, йде на виробництво хлібу. Тобто все краще – експортується, а гірше залишається всередині країни. При цьому вартість кормів для риби сягає таких показників, що сама риба стає “золотою”.

На мою думку, функції Міністерства економіки та Міністерства сільського господарства мають бути, передусім, регуляторними. У США Мінагро за своїм значенням майже дорівнює Пентагону. А в Україні відповідне міністерство просто прибрали. Це безвідповідально. При тому, що 75% доходів державного бюджету формує саме аграрна галузь!

Чи мають наші науковці свій генофонд певних риб? Скільки видів? можливо серед них екзотичні нетипові для нашого середовища, але у перспективі можуть існувати?

Що для рибної галузі означає ліквідація Міністерства? Ліквідували цілу програму селекції. Я не кажу вже про зберігання 50-кратних запасів маточного матеріалу. Але принаймні трьохкратний маточний матеріал повинен зберігатися. Наприклад, вам потрібно провести нерест – 20 гнізд. Гніздо – це самка й два самці. У такому випадку потрібно тримати 60 гнізд. Бо під час нересту, при зниженні температури повітря й води, личинка може просто загинути. Отже, потрібен подвійний-потрійний запас.

Крім того, маточний матеріал потрібно постійно оновлювати. Варто враховувати, що за 6-8 років продуктивність гнізда падає. Тому селекційна програма в державі має бути безперервна. Якщо ми її перервемо бодай на рік, нашу рибну галузь відкине на 7-8 років назад.

Тому два роки тому Держрибагентство виділило невеликі кошти на селекційну програму – лише на утримання. Хочу зауважити, що рибна галузь – це чи не єдина підгалузь тваринництва, яка не імпортує генний матеріал нізвідки. У складі нашого Інституту діє єдиний селекційно-племінний центр в Україні. І цей живий генетичний банк функціонує фактично без підтримки держави. Фінансовий стан – досить скрутний. Але ми не можемо просто знищити цей генофонд.

Повторюся, програма селекції має бути безперервною й діяти під захистом держави. І це питання не можна вирішити приватизацією державних племінних центрів.

Продовжуючи тему селекції, які види риби зараз поширені в Україні? Які зникають? І які риби мають перспективу?

Враховуючи наявність селекційного маточного матеріалу, найбільш популярний і найбільш масовий вид риби – це, звичайно, короп. Однак чисельність популяції падає: проти 2013 року вона знизилася на 70%. Якщо такі темпи зберігатимуться, до 2024 року Україні доведеться перейти на імпорт риби.

Якщо цього року буде профінансовано програму відтворення, то вирощену рибу ми зможемо продати господарствам лише у 2026 році. Якщо фінансування буде наступного року – то у 2027-му. Якщо ж поновлювати популяцію кустарним способом, якість риби різко впаде. Бо генетика потрібна не лише для покращення екстер’єру риби, а й для збереження й покращення її цитогенетичних властивостей.

Товстолоб – далекосхідна риба, яку називають “китайським коропом”, та його гібриди – дуже корисні види риб. Вони містять багато поживних амінокислот. До України ці види завезли ще у 60-х роках минулого століття й досі не робили поновлення крові. Для цього потрібно привезти з Китаю нові зразки, провести експертизу, отримати паспорти, а держава має це все схвалити.

Білий амур та амурський сазан – це підвиди коропових, які придатні до гібридизації з коропом. Їх завезли до України ще у 70-х роках з озера Ханка. Популяцію також треба поновлювати. Але ще до початку війни на сході України Росія затребувала 250 тисяч євро за дозвіл приїхати й здійснити новий вилов зразків на озері Ханка. Ця сума майже дорівнює річному фінансуванню всього нашого Інституту, і загалом для нас це – неприйнятні умови. Добре, що ми зберегли заморожений генетичний матеріал на одному з рибних заводів. Два роки тому цей матеріал розморозили у нас в Інституті, провели нерест. Усе спрацювало, і ми маємо оновлене стадо амурського сазана.

Крім того, не у таких масових промислових масштабах, але традиційно супроводжуємо такі види як щука, лящ, судак, лин, окунь. До речі, окунь – найцінніша ставкова риба за своїм біохімічним складом. І, напркилад, у Німеччині філе річкового окуня коштує у 4 рази дорожче за філе червоної риби.

Як вітчизняна риба конкурує з тою, що імпортується з-за кордону?

В Україну ввозять переважно морську рибу. У свій час ми мали потужний риболовецький флот – усе це було приватизовано й фактично розкрадено. Зараз плавають лише 29 кораблів, вони нібито державні, але ходять переважно в офшорних водах.

В Азовському морі у нас наразі фактично залишився лише бичок, бо решту видів риби було винищено через безалаберне, хижацьке ставлення. А з тих акваторій, де є більші популяції, нас витіснила Росія. Чорноморські зони вилову риби також переважно нині перебувають у руках РФ. Тому в Україні в рази зменшився власний вилов морської риби.

Ставкову ж рибу в Україну не завозять. Власної популяції нам вистачає. Понад те, ми могли б збільшити її в рази й продавати на експорт. Але інші країни себе захищають. Вони не хочуть імпортувати чужу рибу, а дають власним виробникам можливість вирощувати її і продавати у себе. В Україні ж регуляторна роль держави знівельована.

Зменшення популяції риби пов’язане зі зміною клімату чи станом довкілля? Останні роки влітку ми читаємо новини про те, що гине риба. Як йому запобігти? Від чого це залежить?

Швидше з діяльністю людини. Кліматичні зміни, звісно, відбуваються, але чинять не такий великий вплив. Через забір води зернотрейдерами, енергетиками річки міліють. А з іншого боку – скиди шкідливих речовин у водойми. Усе це знищує нашу аквакультуру.

Торік посухи не було, але мала місце звичайна безвідповідальність. Дощі змили з полів у водойми всі мінеральні добрива та хімічні речовини. Через це загинуло близько 40 тонн риби – товстолоб, щука, короп, лин. Маю на увазі по всіх рибних господарствах України, які до нас звернулися. А були ще й ті, які нікому не доповіли й мовчки утилізували.

Аби цього уникнути, треба, по-перше, дотримуватися технологічних норм. По-друге, в країні мають бути відновлені іхтіопатологічні служби.

Які є у науковців цікаві селекційні розробки чи винаходи у напрямку рибальства?

Наш Інститут має багато цікавих розробок. Незважаючи на брак фінансування, якого вистачає тільки на заробітні плати науковцям, при тому, що необхідно сплачувати й за комунальні послуги, реактиви, відрядження, податки тощо, ми фактично “воскресили” лососевництво й осетрівництво.

На щастя, у 2008-2009 Урядом були виділені кошти на технічне переозброєння і переорієнтацію лабораторій. Ми створили “ з нуля” три нові лабораторії: біотехнологій, вірусології і бактеріології, генетики і цитогенетики. Нашим науковцям вдалося досягти кращого розщеплення ферментів – завдяки цьому, осетрові риби менше хворіють і краще ростуть.

Збільшилась популяція форелі. 16 років тому по всій Україні вирощували 4 тонни форелі, сьогодні – 10 тисяч тонн. Ми вже вирощуємо 6-8 тонн, у перспективі – 10 тонн власної червоної ікри. Вирощуємо 5 тонн чорної ікри. Уся ця продукція реалізується всередині України, на експорт не йде. При цьому Україна імпортує форель з-за кордону з Туреччини за пільговою ставкою мита. Хіба це регуляторна політика держави? Швидше, розрегуляторна. Бо це все боляче б’є по вітчизняному виробнику.

При цьому відпускна ціна лосося – 150 грн, осетра – 200 грн за кг, форелі – 250 грн, а роздрібна доходить до 300 грн.

Ми розвинули осетрові комплекси під Одесою, у Чернівцях. Ці комплекси мають наш науковий супровід, опорні наукові пункти. Адже для утримання лососевих потрібні відповідні умови. До речі, один з таких комплексів у Чернівцях відвідував Президент і був, з його слів, приємно вражений.

Маю сказати, що у науковому відношенні у багатьох напрямках, зокрема у біотехнології ми не лише не пасемо задніх, а у випереджаємо ситу й багату Європу. А наші розробки у сфері боротьби з лімфосаркомою у щук взяв на озброєння Національний інститут раку для лікування людей. Це – серйозний показник рівня наукових здобутків нашої установи.

Ціни на основні продукти харчування продовжать зростати

На продовольчому ринку України спостерігається стійка тенденція до зростання цін практично на всі продукти харчування, яка спостерігатиметься й надалі.

Про це зазначає завідувачка відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” Національної академії аграрних наук України Інна Сало.

За її словами, здорожчання спричинене цілою низкою чинників. Найперше, це урядове збільшення з січня 2021 року тарифів на електроенергію через скасування пільгового тарифу (+36,6%), водопостачання (+10,9%), водовідведення (+17,3%), підвищення цін на енергоносії, плати за оренду приміщень та комунальних послуг в цілому, рівня заробітної плати працівників, транспортних витрат, зокрема, бензину А-95 (+22%) тощо.

Підвищення витрат за вказаними напрямами змусило виробників збільшити вартість харчової продукції. Відтак, індекс інфляції на споживчому ринку України в 2021 році зріс удвічі – до 10%.

У торговельній мережі відбулося підвищення роздрібних цін на овочі борщового набору, зазначила експерт. Зокрема, на початку січня 2022 року проти жовтня 2021 року ціна на картоплю зросла на 1% (8,76 грн /кг), капусту білокачанну – на 54% (12,09 грн/кг), цибулю ріпчасту – на 26% (12,09 грн/кг), моркву – на 11% (9,98 грн/кг).

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, у першому кварталі 2022 року очікується подальше підвищення цін – залежно від виду овочів – на 15-25% проти цін початку 2022 року. Вартість борщу у січні 2022 року більш ніж у 2 рази перевищила показник січня минулого року.

“Ціни на тепличні овочі в Україні можуть різко зрости у зимово-весняний період 2022 року. Ціновий стрибок передбачається настільки відчутним, що для великої частини українських споживачів – з низьким рівнем доходів – свіжі помідори, огірки та перець у цей період будуть практично недоступні”, – зазначила Інна Сало.

Ціна на споживчому ринку картоплі впродовж останніх п’яти місяців залишалася практично стабільною. Втім, з огляду на тенденції минулих років у зимово-весняні місяці 2022 року очікується подальше підвищення ціни на картоплю – до 35%.

Найменших змін зазнали споживчі ціни на свинину, зауважила науковець. На початок січня 2022 року ціна на неї порівняно з січнем 2020 року підвищилася на 6,8% – до 123,75 грн/кг.

Споживча ціна на сало збільшилася на 19,8% порівняно з 2020 року і склала 90,24 грн/кг.

Найбільше – на 26,6% – в цей період зросли ціни на м’ясо птиці. Нині тушка куряча коштує 70,82 грн/кг.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, у І півріччі 2022 року збережеться тенденція підвищення цін на основні види м’яса – яловичину, свинину та м’ясо птиці – як мінімум, на 15-20%. Обмежена купівельна спроможність українців посилила напруженість конкуренції між свининою та курятиною. Нині перевага за останньою.

Середня ціна 1 кг хліба нині складає близько 30,65 грн, що перевищує показники минулого року на 23%. Найближчим часом частка вартості енергоресурсів у виробництві хлібобулочних виробів зросте з 5-7 % до 15-20%. З урахуванням інфляційного фактору, це призведе до подальшого подорожчання хліба та хлібобулочних виробів на 10-25 %.

Падіння обсягів світового виробництва олійних культур у 2020 року спричинило стрімке зростання світових цін на олію та шрот, що знайшло своє відображення на внутрішньому продовольчому ринку України, де ціна на соняшникову олію зросла на 85%. На початку січня 2022 року вона коштувала в середньому 61,43 грн/л. Очікується поступове сезонне збільшення відпускної ціни насіння соняшнику, що відобразиться на зростанні ціни соняшникової олії. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, до серпня 2022 року цей вид агропродукції може здорожчати в межах 20% – до 75 грн/л.

Гречана крупа на початку січня 2022 року проти відповідного періоду минулого року подорожчала на 27,6% – до 47,77 грн/кг, ячна – до 15,80 грн/кг (+21,7%), пшоняна – до 18,42 грн /кг (+5,2%). Ця тенденція зберігатиметься й надалі. Очікується, що споживча ціна на гречану крупу може зрости на 15-20 % і перевищити 65 грн/кг, на крупу ячну – на 10-12% (18 грн/кг), на пшоняну – на 10-15% (20 грн/кг).

“Змінами постанови КМУ “Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення” від 22.04.2020 № 341 уряд з 30.12.2021 року додатково розширив перелік продуктів харчування, що потрапляють під державне цінове регулювання – батон, олія соняшникова. Згідно з положеннями документа, граничний рівень торговельної надбавки не може перевищувати 10% для визначеного переліку “соціальних” товарів. Це може деякий час стримувати різке зростання споживчих цін до стабілізації цін на енергоносії”, – підсумувала Інна Сало.

Науковці НААН презентували новий високоврожайний сорт картоплі

Директор Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України Микола Фурдига презентував новий сорт картоплі “Містерія”, який нещодавно потрапив до державного реєстру. Сорт приємний на смак і дає високий врожай.

“Картопля справді трохи “містична”. Вона має фіолетове забарвлення шкірки та жовту м’якоть. Її врожайність складає 80 тонн/га, вміст крохмалю 15,5-16%, а споживчі якості оцінюються у 8,4 бала”, – зазначає науковець.

Микола Фурдига зауважує, що різноманітні сорти мають період фізіологічного спокою, а потім через 40 днів картопля починає проростати. Натомість, у Містерії цей показник складає 80 днів, а якщо її зберігати при температурі 7-8 °C, то вона не проростатиме перед посадкою.

“У такому випадку в картоплі вічка будуть напівзаглиблені, росточки не треба обрубувати, а цей сорт із року в рік дає сталі високі врожаї. Картопля здатна вирощуватися як у піщаних, так і глинистих ґрунтах, ідеально підходить на двоурожайну культуру.

“Окрім того, сорт дуже смачний. Хоч він і новий, але господині його полюблять”, – підсумував Микола Фурдига.

Оновлено: На численні прохання залишаємо контакти, за якими можна замовити картоплю в Інституті картоплярства Національної академії аграрних наук України: +38 045 774 15 33, +38 093 150 18 40 або iknaan.ukr@gmail.com. Є можливість доставки через Нову Пошту.

Новий сайт НААН

Раді повідомити, що запущено в роботу новий сайт НААН України.
Новий сайт НААН України має сучасний прогресивний дизайн, зручну навігацію, розширений функціонал. Він може приймати більше відвідувачів і краще захищений, аніж попередня версія. Крім того, тепер його зручно переглядати не тільки з комп’ютера, а й із інших гаджетів – наприклад, планшетів і смартфонів 📲.

Наразі сайт працює у тестовому режимі й перебуває в процесі доопрацювання, але вже доступний для перегляду. Тому зберігайте собі у браузер посилання!

Фахівці НААН взяли учать у засіданні робочої групи РНБО

Lorem ipsum dolor, sit amet, consectetur adipisicing elit. Voluptate ratione consectetur, assumenda error tempora, autem optio, ducimus quidem earum, voluptatibus obcaecati quo fugiat sint eaque nostrum! Ullam optio, iste corrupti, tenetur nisi sunt soluta perspiciatis quidem officiis et. Commodi, quod, inventore! Libero fugit, quasi culpa vero dolorum aliquam, tempora repellendus.

Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipisicing elit. Perspiciatis quaerat ipsum qui quod aut reprehenderit iure dolorem eaque esse quibusdam, repellat nesciunt fugit placeat voluptate a molestias? Nemo ea animi possimus vero architecto optio culpa magni eum, quasi quis qui quae minus voluptatum perspiciatis, sequi voluptatem quod rerum fugiat aliquid harum doloribus eveniet eius. Sit rem tempore ipsam, quo eius, ullam eligendi molestias soluta expedita dolore. Corrupti vero velit vel tempora minima quia nisi temporibus incidunt ad harum aliquam, excepturi accusantium, doloremque. Deserunt quia provident voluptatem numquam necessitatibus. Velit perferendis fugit asperiores deserunt aliquid minus sed unde eligendi! Enim commodi, iure optio vel minus asperiores doloremque quibusdam cumque, velit sed qui repudiandae cum dicta, quidem dolor dignissimos voluptatum corporis repellendus, vitae soluta consequuntur fuga! Sapiente ea veniam fugiat iure, earum iste aspernatur, qui dolorum omnis soluta, consequuntur explicabo. Eveniet consequatur sit commodi placeat cumque dolorum quibusdam, accusantium illum, nobis, eum deserunt rerum aliquid itaque dolor natus eos ab optio repudiandae? Consequuntur, doloremque ab quas? Fugiat officia accusamus libero corporis possimus praesentium ducimus distinctio nemo voluptatibus consequatur non illo beatae sapiente vitae delectus itaque repudiandae incidunt dignissimos accusantium et, nostrum ea. Saepe, quis, corrupti? Ut iure placeat dicta, praesentium atque dolore voluptatum qui hic possimus, excepturi ullam omnis voluptates pariatur, saepe velit, quisquam. Voluptates tempora quis dolorum praesentium, recusandae magni, omnis, totam sequi architecto, esse hic maxime aperiam. Dolor deleniti, voluptatibus fugiat, iusto dolore cupiditate quam consequuntur facere, optio cumque sed tempora reiciendis at fugit rerum ratione alias earum cum inventore error recusandae. Cumque omnis sapiente, corporis ratione! Velit illo incidunt in porro libero maiores eligendi tempore enim reprehenderit aut adipisci dolorum illum inventore numquam veritatis fugit omnis repudiandae aspernatur officiis, quaerat nesciunt placeat doloribus vitae voluptatem? Suscipit nulla modi doloremque facere ipsam, similique perferendis commodi, at corrupti aperiam dolores, doloribus.

Lorem ipsum dolor, sit amet consectetur, adipisicing elit. Perferendis facilis pariatur optio tempora aliquid quis necessitatibus illo recusandae odit vero sit inventore cumque consectetur eaque, praesentium animi dignissimos exercitationem vel?

Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipisicing elit. Ipsum est impedit maxime harum aut dolorem modi, fuga a exercitationem totam praesentium odio vitae, voluptas. Quae, dolore debitis perferendis temporibus corporis facere voluptates quam odit eveniet molestias, quia ducimus fuga eum inventore unde veritatis sequi cum perspiciatis. Sint, illo. Iusto, in.

Збалансоване використання мінеральних добрив забезпечує приріст врожайності…

Lorem ipsum dolor, sit amet, consectetur adipisicing elit. Voluptate ratione consectetur, assumenda error tempora, autem optio, ducimus quidem earum, voluptatibus obcaecati quo fugiat sint eaque nostrum! Ullam optio, iste corrupti, tenetur nisi sunt soluta perspiciatis quidem officiis et. Commodi, quod, inventore! Libero fugit, quasi culpa vero dolorum aliquam, tempora repellendus.

Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipisicing elit. Perspiciatis quaerat ipsum qui quod aut reprehenderit iure dolorem eaque esse quibusdam, repellat nesciunt fugit placeat voluptate a molestias? Nemo ea animi possimus vero architecto optio culpa magni eum, quasi quis qui quae minus voluptatum perspiciatis, sequi voluptatem quod rerum fugiat aliquid harum doloribus eveniet eius. Sit rem tempore ipsam, quo eius, ullam eligendi molestias soluta expedita dolore. Corrupti vero velit vel tempora minima quia nisi temporibus incidunt ad harum aliquam, excepturi accusantium, doloremque. Deserunt quia provident voluptatem numquam necessitatibus. Velit perferendis fugit asperiores deserunt aliquid minus sed unde eligendi! Enim commodi, iure optio vel minus asperiores doloremque quibusdam cumque, velit sed qui repudiandae cum dicta, quidem dolor dignissimos voluptatum corporis repellendus, vitae soluta consequuntur fuga! Sapiente ea veniam fugiat iure, earum iste aspernatur, qui dolorum omnis soluta, consequuntur explicabo. Eveniet consequatur sit commodi placeat cumque dolorum quibusdam, accusantium illum, nobis, eum deserunt rerum aliquid itaque dolor natus eos ab optio repudiandae? Consequuntur, doloremque ab quas? Fugiat officia accusamus libero corporis possimus praesentium ducimus distinctio nemo voluptatibus consequatur non illo beatae sapiente vitae delectus itaque repudiandae incidunt dignissimos accusantium et, nostrum ea. Saepe, quis, corrupti? Ut iure placeat dicta, praesentium atque dolore voluptatum qui hic possimus, excepturi ullam omnis voluptates pariatur, saepe velit, quisquam. Voluptates tempora quis dolorum praesentium, recusandae magni, omnis, totam sequi architecto, esse hic maxime aperiam. Dolor deleniti, voluptatibus fugiat, iusto dolore cupiditate quam consequuntur facere, optio cumque sed tempora reiciendis at fugit rerum ratione alias earum cum inventore error recusandae. Cumque omnis sapiente, corporis ratione! Velit illo incidunt in porro libero maiores eligendi tempore enim reprehenderit aut adipisci dolorum illum inventore numquam veritatis fugit omnis repudiandae aspernatur officiis, quaerat nesciunt placeat doloribus vitae voluptatem? Suscipit nulla modi doloremque facere ipsam, similique perferendis commodi, at corrupti aperiam dolores, doloribus.

Lorem ipsum dolor, sit amet consectetur, adipisicing elit. Perferendis facilis pariatur optio tempora aliquid quis necessitatibus illo recusandae odit vero sit inventore cumque consectetur eaque, praesentium animi dignissimos exercitationem vel?

Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipisicing elit. Ipsum est impedit maxime harum aut dolorem modi, fuga a exercitationem totam praesentium odio vitae, voluptas. Quae, dolore debitis perferendis temporibus corporis facere voluptates quam odit eveniet molestias, quia ducimus fuga eum inventore unde veritatis sequi cum perspiciatis. Sint, illo. Iusto, in.

Капітальні інвестиції на розвиток аграрних секторів економіки у 2021 році зростають, – науковці НААН

Lorem ipsum dolor, sit amet, consectetur adipisicing elit. Voluptate ratione consectetur, assumenda error tempora, autem optio, ducimus quidem earum, voluptatibus obcaecati quo fugiat sint eaque nostrum! Ullam optio, iste corrupti, tenetur nisi sunt soluta perspiciatis quidem officiis et. Commodi, quod, inventore! Libero fugit, quasi culpa vero dolorum aliquam, tempora repellendus.

Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipisicing elit. Perspiciatis quaerat ipsum qui quod aut reprehenderit iure dolorem eaque esse quibusdam, repellat nesciunt fugit placeat voluptate a molestias? Nemo ea animi possimus vero architecto optio culpa magni eum, quasi quis qui quae minus voluptatum perspiciatis, sequi voluptatem quod rerum fugiat aliquid harum doloribus eveniet eius. Sit rem tempore ipsam, quo eius, ullam eligendi molestias soluta expedita dolore. Corrupti vero velit vel tempora minima quia nisi temporibus incidunt ad harum aliquam, excepturi accusantium, doloremque. Deserunt quia provident voluptatem numquam necessitatibus. Velit perferendis fugit asperiores deserunt aliquid minus sed unde eligendi! Enim commodi, iure optio vel minus asperiores doloremque quibusdam cumque, velit sed qui repudiandae cum dicta, quidem dolor dignissimos voluptatum corporis repellendus, vitae soluta consequuntur fuga! Sapiente ea veniam fugiat iure, earum iste aspernatur, qui dolorum omnis soluta, consequuntur explicabo. Eveniet consequatur sit commodi placeat cumque dolorum quibusdam, accusantium illum, nobis, eum deserunt rerum aliquid itaque dolor natus eos ab optio repudiandae? Consequuntur, doloremque ab quas? Fugiat officia accusamus libero corporis possimus praesentium ducimus distinctio nemo voluptatibus consequatur non illo beatae sapiente vitae delectus itaque repudiandae incidunt dignissimos accusantium et, nostrum ea. Saepe, quis, corrupti? Ut iure placeat dicta, praesentium atque dolore voluptatum qui hic possimus, excepturi ullam omnis voluptates pariatur, saepe velit, quisquam. Voluptates tempora quis dolorum praesentium, recusandae magni, omnis, totam sequi architecto, esse hic maxime aperiam. Dolor deleniti, voluptatibus fugiat, iusto dolore cupiditate quam consequuntur facere, optio cumque sed tempora reiciendis at fugit rerum ratione alias earum cum inventore error recusandae. Cumque omnis sapiente, corporis ratione! Velit illo incidunt in porro libero maiores eligendi tempore enim reprehenderit aut adipisci dolorum illum inventore numquam veritatis fugit omnis repudiandae aspernatur officiis, quaerat nesciunt placeat doloribus vitae voluptatem? Suscipit nulla modi doloremque facere ipsam, similique perferendis commodi, at corrupti aperiam dolores, doloribus.

Lorem ipsum dolor, sit amet consectetur, adipisicing elit. Perferendis facilis pariatur optio tempora aliquid quis necessitatibus illo recusandae odit vero sit inventore cumque consectetur eaque, praesentium animi dignissimos exercitationem vel?

Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipisicing elit. Ipsum est impedit maxime harum aut dolorem modi, fuga a exercitationem totam praesentium odio vitae, voluptas. Quae, dolore debitis perferendis temporibus corporis facere voluptates quam odit eveniet molestias, quia ducimus fuga eum inventore unde veritatis sequi cum perspiciatis. Sint, illo. Iusto, in.

Україна входить в ТОП-10 країн-експортерів волоського горіха

Lorem ipsum dolor, sit amet, consectetur adipisicing elit. Voluptate ratione consectetur, assumenda error tempora, autem optio, ducimus quidem earum, voluptatibus obcaecati quo fugiat sint eaque nostrum! Ullam optio, iste corrupti, tenetur nisi sunt soluta perspiciatis quidem officiis et. Commodi, quod, inventore! Libero fugit, quasi culpa vero dolorum aliquam, tempora repellendus.

Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipisicing elit. Perspiciatis quaerat ipsum qui quod aut reprehenderit iure dolorem eaque esse quibusdam, repellat nesciunt fugit placeat voluptate a molestias? Nemo ea animi possimus vero architecto optio culpa magni eum, quasi quis qui quae minus voluptatum perspiciatis, sequi voluptatem quod rerum fugiat aliquid harum doloribus eveniet eius. Sit rem tempore ipsam, quo eius, ullam eligendi molestias soluta expedita dolore. Corrupti vero velit vel tempora minima quia nisi temporibus incidunt ad harum aliquam, excepturi accusantium, doloremque. Deserunt quia provident voluptatem numquam necessitatibus. Velit perferendis fugit asperiores deserunt aliquid minus sed unde eligendi! Enim commodi, iure optio vel minus asperiores doloremque quibusdam cumque, velit sed qui repudiandae cum dicta, quidem dolor dignissimos voluptatum corporis repellendus, vitae soluta consequuntur fuga! Sapiente ea veniam fugiat iure, earum iste aspernatur, qui dolorum omnis soluta, consequuntur explicabo. Eveniet consequatur sit commodi placeat cumque dolorum quibusdam, accusantium illum, nobis, eum deserunt rerum aliquid itaque dolor natus eos ab optio repudiandae? Consequuntur, doloremque ab quas? Fugiat officia accusamus libero corporis possimus praesentium ducimus distinctio nemo voluptatibus consequatur non illo beatae sapiente vitae delectus itaque repudiandae incidunt dignissimos accusantium et, nostrum ea. Saepe, quis, corrupti? Ut iure placeat dicta, praesentium atque dolore voluptatum qui hic possimus, excepturi ullam omnis voluptates pariatur, saepe velit, quisquam. Voluptates tempora quis dolorum praesentium, recusandae magni, omnis, totam sequi architecto, esse hic maxime aperiam. Dolor deleniti, voluptatibus fugiat, iusto dolore cupiditate quam consequuntur facere, optio cumque sed tempora reiciendis at fugit rerum ratione alias earum cum inventore error recusandae. Cumque omnis sapiente, corporis ratione! Velit illo incidunt in porro libero maiores eligendi tempore enim reprehenderit aut adipisci dolorum illum inventore numquam veritatis fugit omnis repudiandae aspernatur officiis, quaerat nesciunt placeat doloribus vitae voluptatem? Suscipit nulla modi doloremque facere ipsam, similique perferendis commodi, at corrupti aperiam dolores, doloribus.

Lorem ipsum dolor, sit amet consectetur, adipisicing elit. Perferendis facilis pariatur optio tempora aliquid quis necessitatibus illo recusandae odit vero sit inventore cumque consectetur eaque, praesentium animi dignissimos exercitationem vel?

Lorem ipsum dolor sit amet consectetur adipisicing elit. Ipsum est impedit maxime harum aut dolorem modi, fuga a exercitationem totam praesentium odio vitae, voluptas. Quae, dolore debitis perferendis temporibus corporis facere voluptates quam odit eveniet molestias, quia ducimus fuga eum inventore unde veritatis sequi cum perspiciatis. Sint, illo. Iusto, in.

Мапа порталу