(044) 521 92 77
Налаштування доступності
Монохромна версія
Українська
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

Доповідь президента НААН Ярослава Гадзала на засіданні Загальних зборів Національної академії аграрних наук України

6 Грудня, 2021
photo

Шановні члени Національної академії аграрних наук України! Шановні наукові працівники, делеговані трудовими колективами наукових установ Академії, та шановні запрошені!

Впродовж останнього століття людство, отримавши доступ до викопних джерел енергії, постійно нарощує споживання енергетичних ресурсів. Наприклад, з 1965 року до 2019 року світові обсяги споживання енергії зросли з 43 тис. ТВт-год до до 162 тис. ТВт-год, майже у 4 рази. Зокрема споживання нафтопродуктів за цей час зросло у 3 рази, вугілля – у 2,7 раза, природного газу – у 6,2 раза (рис. 1).

Таке інтенсивне використання викопних енергоносіїв призвело до зростання викидів парникових газів (CO2, CH4, N2О, та NH3 ) в атмосферу Землі більш ніж у 3 рази. Якщо у 1965 році емісія СО2 від спалювання викопних джерел енергії становила 11,3 млрд. т, то за 2019 рік в атмосферу потрапило 36,5 млрд. т вуглекислого газу (рис. 2). Зростання концентрації вуглекислого газу, як і інших шкідливих газів, в атмосфері Землі стало причиною глобальних екологічних змін (рис.3), які призвели і до зміни клімату, головним індикатором якого є зростання середньої температури повітря на планеті.

Проаналізувавши структуру світових викидів парникових газів за галузями виробництва, можна зробити висновок, що майже три чверті викидів є наслідком споживання енергії.

Основним джерелом утворення парникових газів у галузі рослинництва є дихання як грунту, так і рослин, спалювання рослинних решток, застосування мінеральних добрив тощо. Промислове тваринництво викидає 39% усього метану та 65% діоксиду азоту. Метан утворюється під час травлення у тварин та через велику кількість гною, який накопичується на фермах.

Для досягнення чистого нульового рівня викидів потрібні системний підхід та інновації у багатьох секторах економіки, особливо в енергетичній сфері та у сільському господарстві.

Безпосереднім індикатором прогресу Зеленого зростання (Green Growth) як складової Четвертої промислової революції (Industry 4.0) визначено перехід на низьковуглецеву, ресурсоефективну економіку, збереження природо-ресурсної бази, покращення якості життя людей. Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату (від 11 грудня 1997 року) включно з прийнятими зобов’язаннями країн світу щодо скорочення викидів парникових газів передбачає заохочення форм сталого та раціонального ведення сільського господарства у контексті урахування особливостей зміни клімату.

Такий стратегічний напрям розвитку підтверджує резолюція Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року № 70/1 (на глобальному рівні), на виконання якої Указом Президента України від 30 вересня 2019 року № 722/2019 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року” (на національному рівні) однією з Цілей сталого розвитку до 2030 року задекларовано вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками. Європейський Зелений Курс 2030 (European Green Deal 2030), до якого долучилась і Україна, є дорожньою картою перетворення Європи на кліматично нейтральний континент до 2050 року.

Мапа порталу